Звучи над нашим рідним краєм безсмертне слово Кобзаря

Буду я любити Вкраїну рідненьку,
То може й мені ще не раз
З картини ласкаво всміхнеться Шевченко,
Наш Батько, великий Тарас

Україна… В одному вже тільки цьому слові бринить музика смутку і жалю. Україна - це тихі води і ясні зорі. Україна це нескінченні поля і зелені ліси, сині води Дніпра і блакитне ранкове небо.

А яка на Україні весна… Весна-весняночка… Це вона привітна і щедра подарувала Україні Пророка. Ім’я дала йому рідна мати – Тарас.

Є в українській літературі імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім’ям стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія от уже понад сто років викликає в людях почуття гордості і захоплення красою, своєю силою і народною мудрістю.

У нашій Великоблаговіщенській школі відбувся єдиний урок «Звучи над нашим рідним краєм безсмертне слово Кобзаря», присвячений 203 річниці від дня народження Великого пророка українського народу Тараса Шевченка. У проведенні цього уроку прийняли участь всі учні школи. Разом із організаторами свята (вчителями-мовниками Котій Л.В. та Прасоловою Л.М.) діти пройшли життєвими шляхами Тараса, звучала невмируща поезія великого Кобзаря, всі долучилися до заповітів поета, які допомагали і допомагають нам жити. Завжди ми пам’ятаємо величну постать Тараса Шевченка… Любов і болі народні зростили його слово і подарували йому безсмертя, і в цьому слові викарбувано заповіт любові до України. Світ постав із слова, і Україна постала із слова. І те слово було Шевченкове…

Тетяна Луганська – заступник директора з виховної роботи Великоблаговіщенської школи