ЗАВЖДИ СУЧАСНИЙ ТАРАС ШЕВЧЕНКО

   Ось і знову до нас завітала весна. Для кожного українця це особлива пора року, бо саме навесні ми вшановуємо пам’ять свого поета – пророка Тараса Григоровича Шевченка. Дуже люблю його творчість. Мабуть, цю любов привила мені моя вчителька літератури, мудра наставниця, а пізніше і колега Кузьменко Тетяна Федорівна, яка захоплювалася творчістю Великого Кобзаря. Скільки вона провела святкових лінійок, конкурсів, тижнів,  присвячених Тарасу! Тому  Шевченківські дні в нашій школі стали уже традиційними.

На цей час  триває підготовка до заходів. Творчість Тараса Шевченка вивчається у 9 класі. А в нашій школі  в цьому році він особливий – «хлопчачий». З 1 класу в них не було жодної дівчинки. Уроки проводити деколи нелегко, але завжди цікаво. Нещодавно ми з дев’ятикласниками провели урок на тему «Тарас Шевченко і сучасність». Чи  актуальна творчість Кобзаря у наш нелегкий буремний час? На це запитання кожен із учнів повинен був дати відповідь. Деякі з них навіть здивували. Ковальчук Андрій, наприклад, сказав, що твори Тараса Григоровича дуже сучасні. Адже саме з його словами на вустах боровся і загинув на Майдані вірменин за походженням і українець у душі Сергій Нігоян. Слова сказані героєм «небесної сотні»:  «Борітеся – поборете, вам Бог помагає. За вас правда, за вас слава і воля святая» - облетіли весь світ, закликаючи до боротьби за честь і гідність. А Артем Гринченко наголосив, що зараз наш народ, так як і герої Шевченкових поем «Гайдамаки» та «Кавказ» виборює своє право на щасливе і мирне життя. Максима Стаценка дуже вразила сцена вбивства Іваном Гонтою своїх синів і він вірить у те, що не повинно таке ще колись повторитися, і коли зараз на Донбасі і Луганщині гинуть діти – це дуже страшно і жорстоко. Хай не ллеться «сторіками кров у синє море дітей наших», хай запанує в Україні мир, наголосив Павло Коляда, у якого рідний брат воює під Донецьком. «Я дуже хочу, щоб він живим і здоровим повернувся додому, де його ждемо не лише ми з мамою а молода дружина з маленьким синочком Олексійчиком, якому немає ще й місяця. Вчиться у 9 класі й хлопчик з Маріуполя Кузнецов Максим, якому важкувато розмовляти українською мовою, але він із великим задоволенням вивчає спадщину Кобзаря і постійно готує презентації, реферати, доповіді. А ще у нас  є Богдан Василь, тато якого теж перебуває в зоні АТО, під Донецьком. Вася дуже любить слухати твори Тараса, хлопчик -  справжній патріот. Як найбільшу святиню, носить татусеві «берци», а на сорочці в нього напис «Україна понад усе». «Я люблю Україну так, як любив її наш Тарас Шевченко, - говорить усім хлопець, - а тато обов’язково повернеться живим і здоровим, бо його дома чекають найрідніші люди:  двоє синочків, доня і мама».

Тиждень тому до 9 класу прийшла «новенька» дівчинка – Юля Добровольська, – яка раніше жила в Авдіївці. Їй подобається в школі, добре зустріли в класі. «Але найбільше моє бажання – говорить Юля, - повернутися в рідне місто, вірю в те, що на «мирній, оновленній землі врага не буде – супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі».

Такі різні діти, такі різні думки. Закінчився урок. А класний керівник 9 класу учитель математики Кузьмичов А.І., який був присутній на уроці, сказав що більше любить не Шевченка – борця, а Шевченка- лірика.

І Кобзар ввійшов у його життя ще в 1 класі, коли вчив на конкурс улюблений вірш 

                                « Зоре моя вечірняя, зійди над горою,

                                Поговорим тихесенько в неволі з тобою.

                                Розкажи, як за горою сонечко сідає,

                                Як у Дніпра веселочка воду позичає,

                                Як висока сокорина віти розпустила,

                                А над самою водою верба похилилась.»

Ось так, у кожного із нас свій Шевченко: хтось   любить Шевченка - борця, хтось – лірика, хтось – пророка. Але для кожного українця він святий. Учора, сьогодні і завтра, яке, ми всі впевнені, буде мирним, тихим і щасливим. І щовесни цвістиме садок вишневий біля кожної хати, де

                                 «Хрущі над вишнями гудуть

                                 Співають ідучи дівчата,

                                 А матері вечерять ждуть».

                                 І сім’ї хай щасливими живуть.

А Шевченко, наш Кобзар і його творчість актуальні у всі часи, для всіх народів і для всіх країн на Землі.

                                                                       Вчитель української мови та 

                                                                       літератури

                                                          Дубівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

                                               Горностаївського району

                                      Кузьмичова О.А.