Ми перед ними у вічному боргу

«Не знала бідолашна птиця,

Що реактор трави оросив»

Якою чарівно – казковою стає моя ненька – Україна з приходом квітучої весни. Все оживає, прибирається в нове вбрання. Хочеться, щоб ніхто і ніколи не нашкодив всьому живому на землі. Але, на жаль, у світі трапляються аварії, війни, наслідком яких є смерть, сльози, кров, людський біль. Цей біль, ніби ввібрала у себе трава - полин, яка має ще одну народну назву – чорнобиль. А зараз цю назву має і місто Чорнобиль, з такою ж гіркою долею як і ця трава.

З метою глибокого розкриття великого горя, яке спіткало 26 квітня 1986 року нашу Батьківщину, проведено у школі тематичні заходи для учнів 1 – 11 класів. Класні керівники на них розказали дітям про трагедію на ЧАЕС, що означає слово «радіація», яка вбиває все живе навкруги; про велич героїзму пожежників і ліквідаторів наслідків аварії, багато з яких загинули при гасінні пожежі. Діти дізналися, що територія в радіусі 30 км від електростанції стала непридатною до життя. Щоб пом’янути загиблих 26 квітня 2017 року у Церкві Володимира Великого с. Червона Поляна батюшка відправив поминальну панахиду. Діти й вчителі із запаленими свічками вшанували ліквідаторів.

Саме такі душевні заходи виховують у молодого покоління гордість за свій народ, який готовий у найтяжчі хвилини віддати життя за щасливе майбутнє рідної неньки–України.

Краснопер С.П., класний керівник 11 класу