Екскурсія до Братолюбівського елеватора

Уся робота вихователів Костянтинівського пришкільного табору відпочинку «Веселка» направлена на відродження національної школи, поглиблення вивчення історії рідного краю, традицій і звичаїв українського народу, фізичному загартуванню школярів на основі спортивних ігор, конкурсів, змагань, забав, вихованні почуття обов'язку, товариськості, дружби, взаємодопомоги, формуванні в учнів почуття господарів школи, відповідальності за свої обов'язки, прищепленні любові і поваги до рідної землі і до звитяг українського народу.

Кожний день перебування дітей у таборі наповнений новими справами, зустрічами і розвагами. Життя насичене різноманітними подіями, які сприяють творчому розвитку, збагаченню духовного світу та інтелекту дитей, що створює умови для соціалізації особистостей, яка формуються в навколишньому соціумі.

Одним із цікавих заходів, організованих для таборян, була екскурсія до Братолюбівського елеватора- найбільшого підприємства, що знаходиться на території Горностаївщини.

Вирушили на підприємство одразу після сніданку. Діти всю дорогу навперебій розповідали про те, що на елеваторі працюють їх батьки чи знайомі і задавали дуже багато запитань, на які очікували отримати відповіді вже на самому елеваторі.

• І ось ми вже на майданчику перед ваговою. Нас зустрічають працівники елеватора: Чичкань О.П. Мулик О.К. Оксана Павлівна пояснила дітям значення слова «елеватор» та запросила прослідувати шляхом, який здійснює зерно, направлене сюди із сільськогосподарського лану. Вона відразу ж звернула увагу учнів на лабораторію, працівники якої першими досліджують зерно, встановлюючи його чистоту та якість. Лаборанти Нежевело О.М. та Томчук О,М. показали обладнання: електронні ваги, зерно забірник, сушильні шафи, спеціальні лупи із підсвічуванням, решета, бюкси тощо. Вже від лабораторії діти були у захваті - стільки вражень! А попереду ще основні будівлі та споруди елеватора.

Проходимо через прохідну з дозволу охоронників. Ми слідуємо шляхом вантажівок через ваги, де господарює мама однієї із вихованок табору Гноянко М.М. Марина Михайлівна показала, як працюють електронні ваги, зваживши всіх нас разом.

Оксана Павлівна провела нас по основних дільницях елеватора , ознайомила із основним комплексом споруд, загальними виробничими процесами, з яких основні – приймання, зважування, зберігання, відпустка зерна та спеціальні - очищення, сушіння та сортування.

Діти побачили робочі будівлі, силосні корпуси з конвеєрними галереями; споруди для розвантаження зерна із залізничного, автомобільного транспорту; споруди для сушіння зерна; споруди для зберігання і навантаження відходів на засоби автомобільного та залізничного транспорту; основний пульт електронного управління , цистерни із газом, який використовується при сушінні зерна, ремонтні майстерні, силову станцію, автопарк і, зокрема , пожежну машину.

Під час екскурсії також познайомилися із історією Братолюбівського елеватора, який було побудовано у 1976 році на базі Братолюбівського хлібоприймального підприємства, заснованого у 1952 році на місці хлібоприймального пункту «Заготзерно» біля залізничної станції «Братолюбівка» у селі Костянтинівна. На даний момент зернова місткість зерносховища становить 150 тис. тонн . Тепер вже елеватор працює як структурний підрозділ виробничого призначення дочірнього підприємства Державної Акціонерної Компанії «Хліб України».

У 1982 році на елеваторі стався вибух , який забрав життя начальника елеватора та ще декількох працівників. На честь загиблих, біля елеватора зведено пам’ятний знак, біля якого зупинилися і ми, вшанувавши їх пам'ять хвилиною мовчання.

Братолюбівський елеватор модернізують: провели газогони, використовують нове обладнання, встановили камери спостереження. Працівники пишаються своїм підприємством, 65 - річницю якого будуть всім колективом відзначати 16 червня.

Залишали екскурсанти підприємство із солодким сюрпризом – Мулик Олександр Костянтинович кожного пригостив морозивом.

Втомлені, але задоволені діти повернулися до табору. Кожен із них на малюнку зобразив свої враження від побаченого на екскурсії, а їх не злічити.

Соціальний педагог Онищук Л.М.