Тема семінару – практикуму «Народознавство як складова частина виховного процесу». 

Девіз педагогічної діяльності нашого колективу: «Джерело народної краси – народознавство. Талановитіший вихователь – рідна земля, народ.»

Народознавство – це сукупність сучасних наук про народ, його національну культуру, а також здобутки народного й професіонального мистецтва, які відображають багатогранне життя народу, нації. Внаслідок опанування цієї галузі знань формується історична пам’ять і духовність підростаючого покоління, здійснюється її етнізація.
Поняття “народознавство” ширше порівняно з поняттям “народна педагогіка”. Поняття “народна педагогіка” входить у склад поняття “народознавство” і водночас виступає як головний засіб його реалізації.

            Отже, провідні принципи, форми, методи вивчення такої галузі знань, як народознавство, криються, насамперед, у багатющих арсеналах народної педагогіки. За цього приводу варто згадати слова М.Т. Рильського:

... Немає мудріших, ніж народ, учителів,
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина!
           В.О. Сухомлинський називав народну педагогіку “живим, вічним джерелом педагогічної мудрості”, “зосередженням духовного життя народу”, репрезентантом “особливостей національного характеру обличчя народу”. Таким чином, педагогіку народознавства можемо трактувати як систему етнопедагогічних засобів, розрахованих на забезпечення засвоєння вихованцями духовної культури народу.
      Ще донедавна в науковій педагогіці про народні виховні традиції майже не згадувалось, хоч вони в етнізації дітей та молоді мають величезне значення. Педагогічне значення народних традицій полягає в тому, що вони водночас виступають як результат виховних зусиль народу протягом багатьох віків, як незамінний виховний засіб. Через систему традицій кожний народ відтворює себе, свою духовну культуру, свій характер і психологію у своїх діях.
 Проблема над якою працюємо: «Формування національної самосвідомості через народознавчу діяльність»

• Задачі:
• 1.Формування повноцінної,національно-свідомої особистості, громадянина-патріота України.
• 2.Продовжувати формування початків національної культури дітей засобами пошуково-дослідницької діяльності у соціумі.

      З народженням дитини з’являється безліч турбот – а головна, це виховати її. Усе починається в дошкільному віці. Бо саме в дитинстві формуються уявлення про довкілля, накопичуються знання та закладаються основи духовної моралі. 

                Використовуючи у своїй роботі досвід В.О.Сухомлинського, С.Русової. педагогічний колектив ДНЗ я/с «Сонечко» пропонує звернутися до джерел народного буття, до історії народу, традицій наших предків. Прокласти місток між сьогоденням і минулим, щоб виховати свідомого громадянина. Тому свою роботу спрямовуємо на завдання: виховати людину, яка має розвинену національну свідомість, у якої вихована любов до рідного краю, народу, традицій. 
           Колектив нашого ДНЗ докладає багато зусиль для створення умов, щоб поєднати наукову та народну педагогіку. Тому ми  створили на базі ДНЗ етнографічний осередок -  музей «Українська світлиця».Заснований  він  у серпні 2013 року .

 Мета етнографічного музею „Українська світлиця”: – пробудження пізнавального інтересу до історії рідного краю, народу, побуту, звичаїв і традицій, – формування національної самосвідомості, – виховання етнічної самобутності, поваги до матеріальних та духовних цінностей рідного краю, примноження їх, – ведення пошуково- дослідницької роботи, – сприяння індивідуальній творчості.

Кімната поділена на декілька зон: обереги, посуд, одяг, знаряддя праці, народна іграшка, витинанки, вишивка,кераміка,меблі.

Музейно-педагогічний простір позитивно впливає на свідомість юних українців. А процес пізнання світу через музейні експонати знаходить своє відображення в різноманітній діяльності дітей: малюванні, ліпленні тощо. Двері нашого музею відчинені для всіх бажаючих гостей.

 За минулий  навчальний рік в музеї  були проведені різноманітні форми роботи з дітьми:

•  заняття з народознавства;
• бесіди про українське народознавство(старший вік);
• зустрічі з народними умільцями села;
• розучування українських народних ігор, колискових;
• інсценування українських  казок;
• вивчення усної народної творчості.

              Започаткували відзначення таких свят, як «По країні з краю в край ходить святий Миколай», «Різдвяний вертеп», «Масляна» ,«Великдень».В обрядах не все зрозуміло дітям, тому намагаємось і пояснити, і зацікавити народними традиціями, і все щоб було в доступній формі для дітей. Розробляємо сценарії, поєднуючи казки, легенди, ігри, пісні, хороводи. 
   Незамінна у роботі з дітьми усна народна творчість. В ній і її національних традиціях тісно переплітаються минуле і сучасне нашого народу, та й змістом, формою вона доступна дітям дошкільного віку. Вихователь використовує її і на занятті, і на прогулянці, і в різних іграх, тобто в усіх режимних моментах. 
               Працювати в різновіковій групі – робота не з легких. Тут потрібний індивідуальний підхід, а для організації ефективної взаємодії дітей різного віку, потрібно звертатися до внутрішньої мотивації кожної дитини з її проблемами, інтересами, емоціями . Спираючись на дитячу допитливість, вводити у світ знайомих і незнайомих речей дітей потрібно поступово. 
   Головні принципи побудови навчального процесу:

• індивідуальність;
• неповторність.  

   Основні принципи українознавчої роботи в ДНЗ і родині:

• народність;
• природо відповідність;
• наочність;
• послідовність;
• систематичність;
• урахування вікових та індивідуальних особливостей;
• краєзнавство;
• активність.

Провідні засоби народної педагогіки:

• рідна мова;
• усна народна творчість;
• пісенна творчість;
• народна іграшка;
• народні ігри, хороводи;
• календарно-обрядові свята;
• звичаї, традиції, символи;
• родинно-побутова культура.

             Звичайно, самі речі дітей не виховують. Тут велику роль відіграє педагог. Вихователь розвиває у дітей вміння бачити прекрасне, викликає бажання робити своїми руками красиві речі. Діти більш ефективно засвоїть пізнавальний матеріал, коли їм розповісти і показати «вживу» про той чи інший предмет. 

            У дошкільному навчальному закладі створили методичний кабінет, де вихователі зможуть знайти собі інформацію по різних питаннях. 
   Робота з батьками – це чи не одне з головних питань у спільному вихованні дітей вдома і в дитячому садку. Тільки спільними зусиллями батьків і вихователів можна отримати бажаний результат. 
        Ми плекаємо зерна. Садимо їх в землю, а силу для росту дає сонце і вода. А ми, педагоги, маємо стати тією живильною силою, основою – вчасно зігріти ,вміло і достатньо полити, щоб зерно зросло. Бо тільки там, де любов і світло, там тепло і затишно. 

Презентация семінар з  народознавства

Конспект заняття

Публикация буклет