Вісті з Дубівської ЗОШ

         У нашій школі проходить акція показових виховних годин. Уже провели урок, присвячений темі любові до найріднішої людини – Матусі, учні 8 класу на чолі з класним керівником Лопушенко К.С.  Усім своїм життям і працею, прикладом і вихованням утверджують у нас матері  кращі риси людяності і добра, захищають нас, навіть ціною власного життя, від усього лихого. Нема нічого на світі милішого, як серце матері до своїх діточок, усіх вона любить, усіх рівно пестує, за всіх турбується. «Тож любіть своїх матерів,  приїжджайте  до них із найдальших доріг, бо вони завжди чекають вас на порозі рідної хати», - з цими словами звернувся класний керівник до дітей.

         А учні 6-7 класів ( класний керівник Кузьмичова О.А. і Кузьмичова А.І.) звернулися до теми патріотичного виховання. Їхній урок-пам’ять «Герої не вмирають» був присвячений пам’яті героя – земляка, воїна – миротворця Віктора Сергійовича Ковальчука, який, пройшовши півсвіту, залишившись живим в Іловайському котлі, загинув у Донецькому аеропорту, на рідній землі, виборюючи єдність України, щасливе мирне життя народу. Діти познайомили присутніх з епізодами життєвого шляху хлопця, роздивилися грамоти, якими був нагороджений Віктор за миротворчу діяльність у Косово, Сербії, Ліберії, інших країнах планети, переглянули фільм, презентацію «Герої не вмирають», створену Анастасією Іллівною, вшанували пам’ять про Віктора хвилиною мовчання. А на останок Кузьмичова О.А. звернулася до учнів зі словами вічно пам’ятати свого героя - земляка, розповісти про нього друзям і знайомим, а як виростуть, - своїм дітям і внукам, бо Герої не вмирають. Сивими журавлями їхні душі відлітають у вічність, а пам’ять живе в серцях рідних, батьків, земляків, бойових побратимів. Вони повинні жити вічно.

ЖИТТЯ -  Т О Б І…

Життя – Тобі, безсмертний наш герою,

Життя, яке ти власним тілом захистив.

Бо понад все любив ти правду, волю,

Життя любив і вже живе любив.

Любив весняні світлі ранки,

Коли витьохкують щасливі солов’ї,

Любив і літні росяні світанки,                                     

Мабуть,  найкращі  в рідній стороні.

Любив осінню тиху насолоду,

Коли в садах панує листопад.

Любив життя, любив дівочу вроду,

Зірки збирати, як на небі зорепад.

Загадував бажання, прагнув долі,

Любив сміятись, був таким ясним.

Любив засніжене зимою поле,

Та залишився вічно молодим.

Життя не може так ось обірватись

Не треба вічно жити у журбі,

А треба вірити, любити і сміятись :

ЖИТТЯ – ТОБІ !

Директор Дубівської школи  І-ІІІ ступенів Горностаївського району 

                                                             Л.В. Свинолупова